Ми були на вежі! А ви?

Сьогодні нам з чоловіком вдалось подолати 126 сходинок та побувати на оглядовій вежі Чернівецької міської ради. Підйом тривав всього 1 хв та 32 сек у нормальному темпі, проте вся бюрократична процедура зайняла близько двох днів (з урахуванням того, що наше прізвище працівникам міської ради «про щось говорило»).  Скажу чесно, воно того навіть більше, чим варте!
Виглядало це так: учора, ми сміливі та завзяті, прийшли до міської ради та заявили про те, що хочемо піднятись на вежу. Привітний охоронець з суворим лицем відповів, що це взагалі не можливо, оскільки вежа знаходиться на реконструкції (це нас здивувало). Проте під пресом нашої наполегливості здався та порадив звернутись до головного спеціаліста Іваніна Олександра Івановича. Оскільки це був час обідній, то ми отримали додаткову годину на роздуми та планування наших наступних кроків.
За цей час ми встигли: відвідати Художній музей, та споглянути з його балкону панораму Чернівців (бо ж потрібно було мати з чим потім порівнювати), а також написати заяви про бажання отримати можливість піднятись на вежу. По закінченні обіду знову прямуємо до Ради та заходимо до спеціаліста по роботі із зверненнями громадян. Бачили б ви його лице, коли він читав зміст нашого клопотання (одразу стало зрозуміло, що з таким до нього звертаються вперше). Після цього ми вже утрьох (я, Андрій та спеціаліст) пішли до наступного кабінету, де отримали відповідь, що прийти нам прийдеться завтра, оскільки секретар виконавчого комітету Васильчишин О.М., котрий може розглянути дане питання, зараз зайнятий та звільниться ближче до вечора.
З тим то ми й попрямували додому.
Сьогодні вранці нас розбудили дзвінком з міської ради та урочисто повідомили, що наше прохання готові вдовольнити і ми повинні явитись о 11 год 30 хв, для того, щоб піднятись зі сурмачем на вежу. Ми прибули вчасно, та ще й змогли поспілкуватись з головним спеціалістом Іванівим О.І., який нам чимало повідав про саму будівлю ратуші та продемонстрував «Опис приміщення новозбуваної ратуші від 20 березня 1848 року». Та про цей неймовірно цікавий іншим разом...
Тут виявилось, що сурмач вже на вежі і нам прийдеться підніматись самим. До певної міри мене це навіть збентежило, бо я вже стільки «страхіть» наслухалась про ті сходи! Але ми й не встигли насолодитись самим підйомом (не кажу вже про те, щоб втомитись!) як опинились на вежі. І от ми на балконі: панорама — НЕЙМОВІРНА, задоволення — МОРЕ! Це й порівнювати важко із краєвидом із Художнього музею. Тут вам і Резиденція, і кар'єр, і Кварц, і купола красунь-церков, і всіяна тюльпанами  Центральна площа, і вузькі «тунелі» вулиць міста… Все як на долоні!

Тепер трохи про саму конструкцію вежі — звісно, сходи гвинтові і тут екскурсія із 50 чоловік не пройде, проте, невеликі групки, думаю, спокійнісінько (необхідні точні розрахунки архітекторів про допустиму кількість); ширина балкону дозволяє двом людям із середніми животиками легко розминутись, більш солідним… прийдеться ходити по колу; висота огорожі — для безпеки відвідувачів має бути більшою, хоча  я жодного дискомфорту не відчувала; погодні умови — при сильному вітрі чи снігу, певно, краще туди не потикатися (проте у нас і світлих днів вистачає!)
Тобто те, що нам вдалось побачити співпадає із думками експертів по даному питанню, з якими доводилось консультуватись — О. Пушкова (начальник відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради), О. Васильчишин (секретар виконавчого комітету міської ради), О. Іванін (головний спеціаліст). Ці люди сказали одне й те ж, що потрібно провести відповідне дослідження по даному питанню та реконструювати вежу для безпеки її відвідувачів, і безумовно без шкоди самій споруді. З цим погоджуємось і ми!
Що ж, будемо продовжувати почату справу, бо щиро хочеться, щоб кожен із нас, без цих складних бюрократичний процедур зміг побачити наше місто у всій його красі із оглядової вежі Чернівецької міської ради!

P.S. Друзі, поки ми на етапі боротьби за вежу, раджу все-таки писати заяви та підніматись туди! Тим більше, що процедуру ви вже знаєте!